Тільки б витримати цей важкий період. Все накупу навалилося... І відправки, і журнал, який доводиться майже з нуля переробляти, і дедлайни перенесені на 25-те (коли???? це все зробити?????) і правки по одному проекту, які і не правки взагалі, а переверстка усього ( Read more... )

Не хочу ні у що вірити, бо у що б не вірила - добром це для мене не закінчується. Я втрачаю віру у свою віру і - бемць! - опиняюся десь_там_де? із тим же запитанням: "що далі?" "доки це все триватиме?" Статус друга в асі "тре женицця?" викликає скептичну усмішку. Може комусь і тре. Але не мені. Рано ще. Та й не хочу я "просто так" - я хочу навзаєм ( Read more... )

Тому й не пишеться, не думається ( Read more... )

Турки, татари, печеніги, чудь і меря… Складається враження, що всі вони в мене в голові товчуться, танцюють, співають, вогні палять, харять мене своєю життєдіяльністю, як усі, зрештою, навколо ( Read more... )

Прокинутися у страху і у сльозах… І плакати-плакати-плакати.. Ридати чи то від болю чи то від розпачу - а насправді невідомо від чого ( Read more... )

На грані виснаження... Шматочки пекучої втоми ( Read more... )

Люди поділяються на тих, у кого є крила і в кого їх нема ( Read more... )

Гекслі так довго шукав свого Габена... Але наші миті, коли здавалося, що час зупинився, і світ не потрібен, бо ми доповнювали одне одного як дві половинки розірваної у іншому житті світлини, наші НЕстосунки (адже ми відмовилися від тривкості і стабільності навіть у дефініціях) добігли свого логічного кінця ( Read more... )

Цитата із одного листа ( Read more... )